статьи о собаках

Останній дзвоник.

...Вперше у червні ... вперше під час війни...

Мій 10-А гомінкою ватагою прибіг у рідний 49 кабінет. На жаль, не всі: частина приєднуалась до круглого столу через онлайн. Десь там за океаном біля далекого Нью-Йорка недоспала ніч Марія, бо на зв'язок довелось виходити о пів на п'яту ранку; зі стін польської гімназії з нами вітався Микола; по-філософськи глибоко приглядався до всіх з Іспанії Юліан; радів успіхам з Німеччини Єлісей. Невимушена бесіда вчорашніх десятикласників за горнятком чаю, веселе щебетання на фоні ненав'язливої музики. Так мило серцю, до щему. Крадькома приглядаюсь до них, всмоктую звуки голосів, повчаю сама, бо ж місія така. Невже це мій 10-А? Ось так запросто, за велінням серця, встають для виконання гімну ; а першою локацією для фотосесії обирають пам'ятник Степану Бандері. Самі. Без ініціативи зверху. Я розумію, чому так. Ми всі це розуміємо...

• < Попередня
• Наступна >

шаблоны joomla образование