статьи о собаках

Директорка Тернопільської загальноосвітньої школи №4 ТЗОШ 4 Наталя Левенець разом із педагогічним колективом у своїй школі влаштували багатофункціональний волонтерський центр. Тут у спортзалі плетуть маскувальні сітки та кікімори, а в майстернях уроків технологій шиють комплекти спідньої білизни для військових. Вони з учнями та батьками заради воїнів готові хоч зірку з неба дістати, а якщо серйозно, то беруться за розв’язання найскладніших доручень тернопільської тероборони. 

Дев’ять років російсько-української війни директорка четвертої тернопільської школи Наталя Левенець присвячує позаурочний час допомозі бійцям військових бригад та батальйонів. В тому, що освітні заклади теж не мають права залишатися осторонь суспільних процесів, а надто, коли під час визвольної війни потрібна всіляка допомога армії, переконуєшся одразу в директорському кабінеті. Тут у керівниці Наталі Левенець на поличках відстріляні гільзи та снаряди. Їх подарували школі артилеристи 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола. Воїни таким чином хотіли віддячити дітям і педагогам за тепло і турботу.

У четвертій школі Тернополя межа між вчительством, учнівством і волонтерством надто умовна. Бо з самого малечку і до старших класів у кожного з членів шкільного колективу є свої завдання та обов’язки. Найменші можуть малювати картини для благодійних ярмарків або аукціонів. Більш старші з батьками печуть смаколики. А в учнів 9 – 11 класів геть серйозні технічні завдання. Вони пліч-опліч із вчителями розкладають на підлозі матеріал і ріжуть, фарбують, шиють та плетуть маскувальні сітки для різної бойової техніки. Вчитель географії, він же завуч з виховної роботи, Mykola Fedoruts  разом із колегою викладачкою німецької мови Тетяною Демчук можна сказати вже аси у створенні основ сіток.

А тим часом на уроках технологій старшокласники закінчили виготовлення кікімор. Це маскувальний костюм бійця, що робить на великій відстані його невидимим  для ворога. 

Останніми роками тернопільські школярі із вчителями військовим 83-го батальйону105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ передавали харчі, медикаменти, тепловізор та інші технічні засоби для ведення бойових дій. А в перші тижні і місяці повномасштабного вторгнення четверта школа для переселенців з різних міст України стала надійним прихистком, де дітей відволікали від пережитого стресу на майстер-класах і конкурсах в межах марафону «Єднання». А дорослі в цей час могли відвідувати індивідуальні та групові зустрічі з психологами місцевого педуніверситету. 

Взагалі, у тернопільській школі номер 4 по-особливому ставляться до атмосфери в спільноті та ментального стану учнівства. Директорка Наталя Левенець прагне продумувати найдрібніші деталі. Свою їдальню вони з учнями назвали «Кафе-клуб».  В коридорах лунають передачі шкільного радіо. А на ютуб-каналі регулярно з’являються передачі про здорове харчування, історію та розваги, створені власною медіастудією. Уявіть собі, підвальне приміщення, де облаштовано захисне укриття, педколектив перетворив на «Акваріум». Тут діти збираються за сигналом повітряної тривоги на різних творчих локаціях. У цьому я особисто переконався, коли почув термінове звукове сповіщення. Одразу ж без паніки разом із дітьми спустилися вниз.

Всередині укриття одночасно під час тривоги знаходиться майже сім сотень дітей. І при цьому повітря тут свіже. А все це через те, що під час ремонту підвалу були встановлені спеціальні прилади: «рекуператори повітря». Говорить Наталя Левенець.

За час вимушеної перерви під час тривоги діти встигають насміятися, пограти в ігри, а дехто береться за домашку чи online тести. Словом, тут немає місця для нудьги та тривоги.

Колись до початку російсько- української війни цю школу тернополяни по-між собою називали «москальською» - все через викладання російською мовою. А тепер тут всі найзаповзятіші патріоти України. Директорці Наталі Левенець найбільше хочеться, щоб її учні та учениці були, передусім, люблячими, товариськими, які вміють відчувати плече і ніколи не зрадять друзів та країну. Вона тішиться і надто хвилюється за випускників та батьків своїх учнів, що зараз на фронті. І саме тому не послаблює волонтерський рух в школі. Бо розуміє: вигризти перемогу можна тільки усім гуртом! Про це розповіла у програмі #Сили_добра на Українське радіо. Запис можна почути тут. Відтворюється на комп'ютерах і ноутбуках:

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3447820

 

А перший епізод подкасту можете послухати  тут:

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3445358

 

З Тернополя Володимир Носков для Українського радіо.

Перемога здобувається спільними зусиллями.

 

• < Попередня
• Наступна >

шаблоны joomla образование